Якби не крайня стадія радикалізації суспільства, через яку всі миттєво вибухають від простої згадки популярних речей, можна було б створити настільну гру на кшталт «Карт конфлікту», що іронічно обігрувала б кожен платиновий український срач в інтернеті й через це показувала, наскільки це безглуздо.

Щось на зразок цього:

  1. Беремо кілька актуальних тем, у дискусії яких немає консенсусу, а противники ненавидять одне одного. Релігія, вибори, армія, корупція, мова, історія, поляки, Єрмак, Федоров, Арестович — ну, ви самі уявляєте, яке обширне поле. Для гри потрібно 4 теми.

  2. Друкуємо картки аргументів, білі та чорні. У білих картках — аргументи, застосування яких дає вам +1 до карми (у хорошому сенсі). Чорні карти карму знижують, бо аргумент начебто й валідний, але за його застосування на вас подивляться, як на лайно.

Наприклад:

  • Біла: «Рідна мова — це та, якою думаєш», чорна: «В окопах говорять російською і всім нормально».
  • Біла: «За стільки років можна було і вивчити мову своєї країни», чорна: «Війна почалася через російськомовних, бо Путін прийшов їх захищати».

  1. Гравці ходять по черзі, викладаючи картки виключно в межах теми. Якщо перший гравець розпочав мовосрач, то другий має відповісти тим самим. Якщо підходящої карти немає, то гравець вилітає зі срачу і вважається приниженим.

  2. Якщо у гравця є сіра карта, то він може у свій хід піти нею. Сіра карта — це різка зміна теми. Щось на кшталт: «Це все зрозуміло, а ви краще скажіть, за кого у 19-му році голосували?», «Ми тут із вами сперечаємося, а вона працює». При новій темі ходити можна лише картами цієї теми.

  3. Завдання гри — вийти з інтернет-срачу у «білому пальті», тобто набрати максимальну кількість очок карми й не відвалитися через відсутність аргументів. Математика елементарна, а ігрові сесії можуть бути як дуже швидкими, так і довгими, але дуже веселими.

На жаль, ця гра неможлива, тому що за таке в нашій країні люди з кожного табору спалять тебе на вогнищі та, знайшовши головного ворога, навіть можуть на певний час потоваришувати. А дарма, здорової іронії та можливості подивитися на себе збоку нам зараз дуже не вистачає.