Потрібно зачекати на публікацію протоколу, бо всяким депутаткам вірити - себе не поважати. Тим більше, що Олена Івановська завжди виглядала дуже врівноваженою та розумною людиною.

Але, якщо правда, то хорошого тут мало. Я розумію радість тих, хто без заборони російської мови їсти не може, але треба дивитися на проблему з об’єктивного боку.

Як і з Трухановим, держава знову показує себе собачкою, яка гавкає лише поки хвіртку закрито. Замість законних претензій в обхід закону запроваджуються персональні санкції. А в цьому випадку ще й тому, що конкретна депутатка через особисту образу з травня точила зуби та ось додавила.

Зрозуміло, що навіть серед трешових блогерів Алхім особливо вирізняється. Зрозуміло, що блог на мільйони підписників це вже трохи ширше поняття, ніж особистий простір. Зрозуміло, що українці проходять через травму і їм життєво потрібно звинуватити інших українців у тому, що вони не такі як треба.

Ну і ще буває, що омбудсменка казала рік тому, що навіть російськомовні пісні не готова забороняти, тепер забороняє людям писати в особистих блогах російською. Ми ж не всерйоз чекатимемо від чиновників, що вони будуть дотримуватимуться однієї позиції, га?

Якщо дуже хочеться покарати бодай якось, то будь-яка причина підійде. Мета важливіша за засоби. Так тут завжди було і не нам це менять.

Мене турбує лише підміна Конституції порочним “санкційним правом”, яке легко може завести офіс простих рішень у дуже глибокі та похмурі нетрі.