Вівторок 10.02.26

Вночі не пішла вигулювати собак, бо там було -16°, а мені вже не 16 і після такої прогулянки довелося б спати у верблюжих наколінниках.

9:03 Певно, від якогось викиду гормонів, мене висмикнула зі сну тахікардія. Після всього лише п’яти годин сну. Чотири години лежала, намагалась чи то доспати, чи то зрозуміти, хто я, шо і нахіба.

Взагалі, у мене мозок краще працює, коли є певний алгоритм, план дій. До прикладу, я можу зібрати валізу на місяць за 5-10 хвилин і нічого не забути, тому що в голові вже спланувала все. Включаючи маршрути між місцями зберігання цих речей.

Тому я пролежала 4 години плануючи і досипаючи.

13:00 Встала, вибігла з собаками на вулицю. В гості зайшла подруга, пили каву і жерли офігезну пахлаву.

16:00 Поїхали до ветеринара, собаці на укол після операції на хребті. Кішка на огляд, бо якогось хєра схожа на жертву концтабору. Здали хуїліон аналізів на кілька тисяч, але шо поробиш, нирки у мене все ще дві.

Далі був сюр, мене набрала свекруха попросити номер шльондри, з якою зараз живе мій де юре чоловік😂
Не одразу зрозуміла чому саме мене це так вибило з колії, але потім дійшло, що мені вони замість моїх батьків. І хуй я їх віддам. Але все добре, вони сказали, шо вона їм нахєр не здалася, а я булочка😅

Якось так.