Може й лонгрід вийде, не знаю, але почну букви писати
Десь 2001-2002 рік, я вже встиг одружитись, зробити дитину… але, звісно, ніякого щастя та сімейного життя не було, бо був вітер у голові (а хіба буває щось інше у 18 років). Нічого іншого в голову не зайшло - як піти у армію, тоді ще було строкова служба, але з дитиною до 3 років не брали. Якось вмовив колишню дружину написати заяву (у військкоматі) що вона дає згоду на проходження мною служби в армії та поїхали - пів дня на призовному та плацкарт до Одеси. Вже по місту зрозумів що потрапив до оркестру… Грати я тоді міг тільки на комп’ютері, і то не у все. Чим все закінчилось - історія зовсім інша, бо цей пост про музику, саме там мене привчили до якісного саунду, джазу та блюзу, а коли їхав на дембель - подарували трубу (звісно, за 25 років, я її десь проїбав). А тепер головне, про що я хтів написати - на службі я до дир затер CD трубача - Arturo Sandoval, а сьогодні весь вечір слухаю та ловлю флешбеки, послухайте й ви!
Приєднуйтесь до обговорення
1 коментар
Читати коментарі