I — Ситуація на південному фронті України
У 2026 році СОУ вдалося стабілізувати південний фронт, відвоювавши більше території, ніж було втрачено.
зс рф продовжують наступ із району Гуляйполя на фронті завширшки 30 км, хоча темпи їх просування залишаються обмеженими. Росія зосередила на цій ділянці основну частину своїх сил в регіоні — зокрема, 35-ту, 36-ту та 5-ту армії, а також 68-й армійський корпус.
На інших ділянках російські війська або обороняються (далі на схід, де діє 29-та армія), або проводять обмежені наступальні операції на заході, у напрямку Оріхова (за участю 58-ї армії). Таким чином, основні зусилля росії й надалі зосереджені на ділянці між Тернуватим і Гуляйполем. Тут просування відбувається повільно та спирається на тактику глибокої інфільтрації, метою якої є вихід до дороги Оріхів — Новомиколаївка. Фронтальний наступ на Оріхів, що розпочався влітку з проникнення російських підрозділів у глибину української оборони, нині, схоже, втрачає темп через заходи СОУ зі зміцнення своїх позицій.
Цього року СОУ вдалося зупинити російський наступ на південь від Запоріжжя, відтіснивши російські війська з району на північ від Степногірська. Водночас вони атакували північний фланг російського наступу поблизу Гуляйполя та наближаються до Великої Новосілки. Українці повернули території, захоплені росією на цій ділянці у 2025 році, відновивши контроль над берегами річки Мокрі Яли, а також над другою лінією оборони, що простягається в напрямку Запоріжжя.
Наразі українські операції дали змогу зміцнити позиції в Комарі та вздовж обох берегів річки Мокрі Яли — східного й західного. Ці дії поклали край загрозі російського наступу в напрямку Покровського, Новомиколаївки та східної частини Запорізької області, а також Павлограда й Дніпра.
Дякую, що стежите за цим першим оглядом ситуації на фронті! Наступний випуск: II — Донбас.