Те, скільки при цьому створювалося органів оперативного управління пропорційно масштабу ТВД то інше питання - тут ключове зафіксувати те, що в США немає як такого ГК, а функція керівник ОКНШ не про застосування військ.

До слова, в СРСР до якого можна ставитися по різному, на 1943-44 виникла більш чітка система стратегічного управління, яка включала вище політичне керівництво, ГШ як робочий орган Ставки, яка допомагала з стратегічним управлінням (генрування ресурсів і долученість до розробки планів кампаній і операцій), і фронти, які планували і проводили операції за погодження з гори для чого був інститут представника Ставки ВГК. ГК як такого не було, але все працювало.

У підсумку Україні на 5-й рік великої війни варто визначитися з тим яка ж функція ГК: чи це стратегічне управління (генерування ресурсів і долученість до розробки і схвалення планів кампаній і операцій), чи це безпосереднє управління військами, але тоді питання того, яка роль ланок управління нижчих рівнів, і чи може одна людина ефективно керувати фронтом якому 1+ тисяч км. Спойлер: не може. Але щоб не було спокуси і стимулу до ручного управління, треба вирішити проблему управління на оперативно-стратегічному рівнях, включно із якісними кадрами управління там, із чим в нас теж дефіцит.

Тому варто навести вже лад в системі стратегічного управління і чітко визначити функції ГК. А тоді вже говорити про ті чи інші прізвища, і чи може та чи інша людина із своїм досвідом виконувати відповідні функції.

Дякую за увагу.