Коли сенатор Джон Маккейн помер наприкінці серпня 2018 року, сенатор Ліндсі Грем остаточно вийшов із його тіні й пішов у вільне плавання, так би мовити. І дуже швидко пан Грем зрозумів, куди дме вітер у Республіканській партії: що ця партія все більше стає партією Дональда Трампа, а перечити Дональду Трампу дуже небезпечно.

Власне, після подій 6 січня 2021 року на Капітолійському пагорбі Грем дуже швидко примирився з Дональдом Трампом після початкової критики й поновив активний діалог. Це Дональд Трамп не міг забути: коли більшість республіканців у 2021 році його сторонилися, Грем, як далекоглядний політик, був із ним на постійному контакті й їздив до Флориди грати в гольф.

Сенатор Грем дійсно мав реноме людини, яка підтримує Україну. Для офіційного Києва пан Грем міг бути тим, хто допоміг би примирити ідеологію MAGA/America First і національні інтереси України, зважаючи на особливі персональні відносини сенатора Грема з Дональдом Трампом.

Але події навколо угоди про рідкоземельні метали (ідею якої Грем запропонував восени 2024 року українській владі) показали межі балансування між тим, щоб бути прибічником і публічним адвокатом курсу Дональда Трампа і Ко, і тим, щоб бути адвокатом України у США та Вашингтоні. Після обміну люб’язностями в Білому домі 28.02.2025 року сенатор Грем похвалив віцепрезидента Венса за послідовний захист національних інтересів США.

Після того, як Банковій і Білому дому вдалося вийти з глухого кута й примиритися, сенатор Грем теж повернувся до більш проукраїнських позицій, включно із законопроєктом про вторинні санкції щодо тих, хто порушує санкційний режим проти РФ. Цей законопроєкт, у тому числі, міг бути спробою поновити свої позиції в Києві. Формально з боку України не було жодних сигналів щодо того, що імідж Грема на тлі подій 28.02.2025 похитнувся, але, скоріше за все, це запам’ятали й узяли до уваги.

Загалом же сенатор Ліндсі Грем - це показовий приклад усіх дилем взаємодії з Дональдом Трампом і Ко: наскільки ця взаємодія допомагає реально коригувати курс Білого дому в більш звичне конструктивне русло і, водночас, наскільки ця взаємодія та виправдання того чи іншого курсу стають просто його легітимізацією без жодної суттєвої корекції.