Науковий консенсус – це зовсім не об’єктивна істина, а радше тимчасовий компроміс у колі експертів. Коли вчені не мають змоги знайти остаточну відповідь, вони просто укладають певну суспільну угоду, щоб уникнути хаосу. Зрештою, більшість голосів ніколи не була і не може бути мірилом істини.

Справжні ж проблеми починаються тоді, коли цей корпоративний договір намагаються нав’язати суспільству як єдино правильну картину світу, тавруючи будь-які сумніви чи альтернативні погляди як єресь. У цей момент гнучка наукова думка перетворюється на жорстку догму. Натомість здоровий скептицизм закликає не вірити авторитетам на слово, а сміливо ставити під сумнів усталені догми.