Такс, про що це все.

Я перестав переповідати новини кризи ААА бо їх стільки, що я психологічно відношусь до них як до новин про черговий КАБ на черговій будівлі. У мене була ідея зібрати в один пост кілька статей зі спекуляціями про причини кризи, але кому воно вбіса треба.

Осьо стаття A History Of Games Through Six Extinctions. Як і обіцяє назва, авторка переповідає кризи відеоігрової індустрії і їх результат, плавно підводячи до моменту поточної кризи.

Я звідти дізнався, наприклад, про кризу перевиробництва Pong, або несправедливо забуте відмирання інді-команд в три-п’ять людей в 90х з приходом 3D і професіоналізацією процесу створення.

З кризою електроніки через ШІ ринок ігор під найсучасніше залізо зменьшується до критичних значень, а інвестори побачили, що краще ніж в КОВІД не буде і пішли нести гроші в ШІ. Авторка, зокрема, припускає, що cost-cutting пов’язані саме з тим, що особи, що приймають рішення, бачать майбутній тектонічний зсув у іграх і готуються приймати удар.

Також справедливо згадується сучасне перевиробництво інді - у людей просто нема стільки часу, скільки очікують розробники, і, тим більше, грошей. Заробляти гроші, роблячи ігри, стає все більш невиправданим.

І це стаття не враховує майбутню (майже гарантовану) енергетичну кризу, яка зробить доковідні розкоші часів нульової процентної ставкои остаточно недосяжними.

В нас тепер є міфічне минуле, в які майбутні розробники хотітимуть retvrn.

Як було вже не буде, але, якщо в відеоіграх все ж є щось, варте збереження, це щось варто руками пронести і через це масове вимирання. Авторка організує аркадні простори з сучасними аркадами (Це цілий окремий рух в Америці. Іграми для таких аркад бавився Беннет Фодді між QWOP і Getting Over It). Іншими словами, нам потрібна інша інфраструктура і інші способи взаємодіяти з іграми, культурно і фінансово. Зараз можна і варто думати про те, чим ігри є, чим вони можуть бути і як цього досягти.

The old world is dying, and the new struggles to be born. Now is the time of bangers.